Метаморфози
Форми реального світу, зокрема, форма людини, мають свій організований порядок, певну систему конструктивної побудови. Але цілісність і гармонійність структур – це справа тимчасова, минуща. В результаті впливу часу все постійно змінюється. Як міняється наше розуміння і емоційне сприйняття світу, так міняються і самі форми, зокрема, форми органічного світу. У концепції «МЕТАМОРФОЗИ» акцентується увага на змінності форми у часі. Хоча пластика скульптури може лише умовно показати сутність предметів, почуттів, процесів, це - спроба відобразити порушення якогось застиглого порядку, це зміна укладеної системи як шлях переходу форми у якісно інший стан. У пластичній мові автор пробує поєднати такі властивості, які відображають різні рівні стану форми у різний час. Одним із «відбитків» впливу часу на форму стає «вторгнення» простору у форму як заміна відсутньої форми. В одній композиції поєднуються різна за конструктивною організацією пластика. З одного боку, - це вибудовування, «ріст» форми ізсередини, а, з другого, - розчленування, «атомізація» її первинної цілості. Це своєрідна пластична метафора безупинних процесів створення і видозмінення певних конструкцій. У ширшому, філософському розумінні – це відбиток таких явищ як метаморфози життя і багатофазовість розвитку, це метафора сутності світу як процесу постійних змін.